Категорії надійності електропостачання: що це і як їх визначають

Що таке категорія надійності електропостачання?

Категорія надійності електропостачання — це класифікація електроприймачів за наслідками перерви в подачі електричної енергії та вимогами до резервування. Серйозніші наслідки відключення — жорсткіші вимоги до живлення.

Такий поділ потрібен для проєктування, підключення, вибору джерела живлення, погодження технічних умов і підготовки внутрішньої схеми електропостачання. У бізнесі його застосовують для таких об’єктів і систем:

• виробничих ліній;
• складів;
• торгових центрів;
• офісних комплексів;
• медичних закладів;
• насосних станцій;
• серверних;
• сонячних електростанцій;
• іншої інженерної інфраструктури.

Згідно з ПУЕ, існують три категорії електроприймачів за надійністю. Категорія визначається за наслідками відключення. При визначенні враховуються ризик для життя, можливі збитки, вплив на виробництво, стан основного обладнання та час відновлення технологічного процесу.

Різниця між категоріями

Категорії відрізняються кількістю вводів, резервуванням і допустимим часом перерви. Для третьої категорії достатньо одного джерела живлення. Для другої та першої потрібне живлення від двох незалежних взаєморезервованих джерел. У межах першої категорії окремо виділяють особливу групу. Для неї передбачають ще одне резервне джерело.

Перша категорія надійності електропостачання

Перша категорія застосовується для електроприймачів, відключення яких може створити небезпеку для життя людей. До цієї групи також входять навантаження, зупинка яких спричиняє значний матеріальний збиток, масовий брак продукції або порушення складного технологічного процесу.

Такі споживачі мають живитися від двох незалежних взаєморезервованих джерел. Якщо один з вводів відмовляє, перерва допускається тільки на час автоматичного відновлення живлення. Для цього у схемі передбачають АВР.

Для бізнесу перша категорія актуальна для обладнання й систем, де простій впливає на безпеку або виробництво:

• промислові печі;
• холодильні системи;
• вентиляція критичних зон;
• насосне обладнання;
• серверні;
• протипожежні системи;
• технологічні лінії безперервного циклу.

Особлива група першої категорії

Особлива група — окремий рівень у межах першої категорії. До неї належать електроприймачі, які мають працювати безперервно. Їхнє завдання – забезпечити безпечну зупинку виробництва, захист людей, запобігання пожежам, вибухам, пошкодженню обладнання або втраті важливої інформації.

Для таких споживачів двох вводів недостатньо. Потрібне додаткове живлення від третього незалежного джерела. Ним може бути ДБЖ, акумуляторна система, дизельний генератор, газовий генератор або локальна електростанція.

Типові приклади електроприймачів особливої групи:

• системи аварійного освітлення;
• автоматика безпечної технологічної зупинки;
• пожежна автоматика;
• серверні вузли;
• системи керування критичним обладнанням;
• обладнання для завершення виробничого циклу без аварії.

2 категорія надійності електропостачання

Друга категорія охоплює електроприймачі, відключення яких призводить до масового недовипуску продукції. Сюди також належать навантаження, зупинка яких спричиняє простій працівників, механізмів, промислового транспорту або значної кількості споживачів.

Для електроприймачів другої категорії передбачають два незалежні взаєморезервовані джерела живлення. При цьому допустима довша перерва, ніж для першої категорії. Якщо один ввід відмовляє, перерва може тривати стільки, скільки потрібно черговому персоналу або виїзній бригаді для увімкнення резерву.

До другої категорії часто належать:

• виробничі цехи;
• логістичні комплекси;
• склади;
• адміністративні будівлі підприємств;
• комерційні об’єкти;
• частина інженерних систем підприємства;
• обладнання, зупинка якого створює виробничі втрати без прямої аварійної загрози.

3 категорія

Третя категорія має найпростіші вимоги до резервування. До неї належать електроприймачі, які не входять до першої чи другої категорії.

Електропостачання третьої категорії може здійснюватися від одного джерела живлення. Перерва допускається на час ремонту або заміни пошкодженого елемента системи. За ПУЕ цей час має становити не більше 24 годин.

Такий формат підходить для навантажень, зупинка яких не створює аварійної ситуації та не блокує основні процеси підприємства:

• частина освітлення;
• допоміжні приміщення;
• побутові зони;
• окремі офісні споживачі;
• некритичне вентиляційне обладнання;
• обладнання з допустимою тимчасовою зупинкою;
• >другорядні технічні приміщення.

Як визначається категорія надійності електропостачання

Визначення категорії надійності електропостачання виконують на етапі проєктування. Проєктувальник аналізує технологію виробництва, графік навантажень, наслідки відключення, вимоги до безпеки, склад обладнання та сценарії відновлення.

Для промислового об’єкта зазвичай визначають кілька категорій. Одна будівля може мати різні групи споживачів. Технологічна лінія належить до першої категорії, вентиляція — до другої, а частина побутового освітлення — до третьої.

Коректна категорія впливає на схему живлення. Від неї залежать кількість вводів, потреба в АВР, ДБЖ, генераторах, кабельних лініях, комутаційному обладнанні та захисті.

Занижена категорія підвищує експлуатаційні ризики. Завищена збільшує бюджет проєкту без технічної потреби. Тому систему проєктують саме так, як вимагають режим роботи, навантаження й наслідки можливої перерви.

Категорії надійності та підключення до електромереж

Категорія впливає на приєднання до електромереж ще до монтажу. ОСР враховує потрібну потужність, напругу, схему живлення, резервні вводи, точку приєднання та технічні умови.

Категорія впливає на підключення у трьох напрямах:

1. Технічні умови. Для першої та другої категорії потрібні рішення щодо резервування, автоматики, незалежних джерел живлення та допустимого часу перемикання.
2. Складність підключення. Додатковий ввід, нова кабельна лінія, АВР, трансформаторна підстанція або резервне джерело ускладнюють проєкт.
3. Вартість робіт. Бюджет зростає через додаткове обладнання, проєктування, монтаж, пусконалагодження, випробування та погодження.

Категорію варто визначати до подання заявки на підключення. Тоді технічні умови, договір, додатки до договору, проєктна документація та кошторис формуються під реальну схему роботи об’єкта.

Замовник має право закласти вимоги до резервування ще на старті. Це спрощує погодження, зменшує ризик переробок і дає точніший бюджет на електричні мережі.

Правильно визначена категорія задає вимоги до резерву, захисту, кабельних ліній і джерел живлення. Від цього залежить стабільність роботи підприємства під час аварій, ремонтів і пікових навантажень